У цьому розділі ви можете побачити найрізноманітніші контроллери для підключення дисководів та жорстких дисків до ПК. Ці контроллери використовувались колись в комп'ютерах, а зараз в них немає потреби тому що, контроллери дисководів і вінчестерів інтегровано (вбудовано) в материнську плату комп'ютера. Раніше технології були менш розвинені тому материнська плата з інтегрованим контроллером дисководу і вінчестера коштувала би дуже дорого, крім того збільшилися би її розміри оскільки деталі з контроллерів потрібно би було розмістити на ній. Вихід був єдиний, розміщувати контроллери пристроїв на адаптерах для шини ISA (для ІВМ сумісних комп'ютерів). Почнемо з найстарішого, тут перед вами контроллер флоппі дисководів для найстарішої, 8-ми розрядної шини ISA. Як бачимо зверху є два роз'єма для підключення шлейфів, тобто можна підключити 4 дисковода! по два пристроя на кожному шлейфі! так-так, раніше комп'ютери підтримували до 4-х дисководів, бо могло бути так що комп'ютер не мав вінчестера через велику його ціну, а якщо оперувалося з "великими" об'ємами інформації то було потрібно більше дисководів...

Під наклейкою з натписом ROM знаходить не спиртний напій :) , а мікросхема пам'яті (Read Only Memory) в яку зашитий біос даного контроллера, цей біос являється програмою яка управляє дисководом і заставляє його записувати і читати інформацію з дискети по певному алгоритму, інша, найбільша, квадратна макросхема, передає і отримує команди від дисковода і фізично управляє ним. А це ще старіший контроллер флоппі дисковода від комп'ютера ІВМ ХТ. Як бачимо він більший по розміру тому що він старіший, і мікросхеми тут слабше інтегровані в порівнянні з попереднім контроллером.

Тепер розглянемо контроллери для жорстких дисків. Найстаріший дисковий інтерфейс, для ІВМ сумісних комп'ютерів, це MFM. Вінчестери до контроллера підключалися двома окремими шлейфами, всього контроллер підтримував два диска. Найменший диск у для цього інтерфейсу у мене є на 10 мегабайт, а найбільший на 86 мегабайт. Далі на фото контроллер типу MFM від найстарішого (сумісного) комп'ютера ІВМ ХТ:

А це контроллер фірми Western Digital, 1985 року випуску, також великий, на всю довжину корпуса системного блока, проте цей контроллер уже 16-ти розрядний, а не 8 як попередній.

Знову контроллер фірми Western Digital, 1987 року випуску. За два роки інженерам вдалося більше інтегрувати мікросхеми (зібрати більше мікросхем в одній), тому контроллер став менший по розміру і він також отримав підтримку флоппі дисководів, якої раніше не було. Хочу ще зазаначити, що останні два контроллери фірми Western Digital немають свого встроєного біосу, вони беруть дані про диски і конфігурацію з основного біосу комп'ютера, а якщо біос комп'ютера не вміє управляти жорсткими дисками тоді їх буде неможливо запустити. А от контроллер від фірми ІВМ, має свій окремий біос, таким чином його можна встановлювати на дуже старі комп'ютери які взагалі "незнають" про існування вінчестерів :), такі комп'ютери виготовлялися на початку 80-х років.

А це ще один MFM контроллер проте новіший. Фірма виробник: National Computer

Інтерфейс MFM розвивався, через деякий час були придумані інтерфейси RRL та ESDI, фізично вони були сумісні з MFM (тобто шлейфи використовувалися ті самі) але команди управління пересилки даних в них відрізнялися, тому при заміні контроллера на старому диску неможливо було прочитати старі дані і його треба було переформатовувати для роботи з новим контроллером. Пізніше зявився стандарт IDE/ATA. Такі контроллери були переважно 16-ти розрядні але існували і 8-ми розрядні варянти, яких в мене немає, а на наступній фотографії ви можете побачити старовинний контроллер IDE для 16-тирозрядної шини ISA:

Такі контроллери майже завжди випускалися без своїх біосів, бо до того часу переважна більшість комп'ютерів стала на рівні основного біосу підтримувати жорсткі диски, і їм потрібні були лише фізичні інтерфейси для роботи з дисками, саме функцію цих інтерфейсів виконують контроллери. Далі на двох наступних фотографіях ви можете побачити дуже розповсюджені колись контроллери, вони стояли майже у всіх самозборних комп'ютерах, Ці контроллери, крім IDE, підтримують флоппі дисковод а також com та lpt порти і порт джойстика. Перший контроллер трохи старіший від другого, це видно по розмірах:


А наступний контроллер хоч і не має підтримки com та lpt портів, зате має підтримку SCSI. Це дуже рідкісний контроллер, на одній платі розміщено SCSI, IDE та флоппі інтерфейси. крім того контроллер має свій біос, це зроблено для того щоб комп'ютери які не знають про існування SCSI могли загружатися з SCSI жорстких дисків. Спосіб як і у варянті з MFM полягає в тому що біос контроллера запускається зрузу після основного біоса комп'ютера. Біос контроллера також має свої настройки і якщо там встановлено вінчестер то він передає загрузку на цей диск, а потім обробляє, всі команди роботи з диском, від операційної системи через себе. Таким чином DOS який "в природі" не підозрює про існування SCSI може загружатися зі SCSI вінчестера і корректно працювати з ним, бо всі його запити до диска буде обробляти біос контроллера і видавати операційній системі стандартні дані які потрібні для роботи. Фото контроллера:

А це також дуже рідкісний контроллер SCSI, тому що він розрахований для 8-ми розрядної шини ISA і має свій біос для розпізнавання і налаштування дисків. За допомогою цього контроллера можна на комп'ютер початку 80-х років, коли за велику розкіш був вінчестер на 10 мегабайт, поставити вінчестер на 1-2 гігабайта! Тоді про таке і не мріяли, а поставити можна. Треба буде поексперементувати з цим, коли буде вільний час, бо все для цього є :)

Для порівння контроллер без свого біосу, такий контроллер і пристрої підключені до нього може використовувати тільки операційна система яка завантажилась з якогось іншого носія.

Тепер повернемося до IDE. На наступному фото контроллер для шини VLB, що використовувалася в комп'ютерах на базі процесора 486. Ця шина 32-х розрядна що дозволило збільшити швидкість обміну даними процесору з контроллером. Також хочеться відмітити ще одну особливість. тепер контроллер отримав два канали IDE! тобто до комп'ютера можна підключити 4 IDE пристроя! Підтримка флоппі і портів звісно залишилася також. Хочеться сказати що, такі контроллери, з двома каналами IDE були тоді дорогі і тому більшого поширення набули контролелри з одним каналом IDE...

Після процесорів 486 наступила ера пентіумів, до того часу виробництво мікросхем сильно здешевилось, і це дозволило без великої націнки інтегрувати контроллери IDE, com та lpt портів і флоппі, прямо в материнську плату. Всі материнські плати починаючи з першого пентіума мають в собі інтегровані ці контрллери, а виробництво контроллерів під шини ISA та VLB скоро стало нікому не потрібне... А от SCSI інтерфейс розвивався далі, був і є дуже дорогим, тому SCSI контроллери інтегрувалися тільки в дорогі серверні материнські плати. А окремі контроллери для нової шини PCI коштували дуже дорого та і були не потрібні звичайним людям, тому не набули популярності. Але все ж вони існували, ось два контролелра, перший підтримує SCSI диски старих типів, як той 8-ми розрядний контроллер, який ви бачили вище. А другий контроллер також підтримує диски новго покоління:


Обоє мають власні біоси, роз'єми які виходять ззаду на зовнішню стінку комп'ютера служать для підключення зовнішніх дисків чи інших SCSI пристроїв, наприклад сканерів. А ось на наступному фото професійний і напевне дуже дорогий в минулому контроллер. На собі він має 4 незалежні SCSI контроллери і великий об'єм кеш пам'яті. Проте у мене немає специфічних шлейфів для нього, тому я нічого не піключав до цього контроллера. На контроллері видно мікросхеми фірми Digital, колись він стояв у якомусь сервері...

І на самкінець повернемося до старовини. Далі перед вами контроллер стриммера, для 8-ми розрядної шини ISA. Він стояв у комп'ютері ІВМ, проте я ніколи нічого не підключав до нього бо немаю драйверів та і самого стримера під такий роз'єм :)
