Першi ЕОМ. Розвиток електронної обчислювальної технiки.

1900 р. Пiд керiвництвом А.Попова було здiйснено першу практичну радiопередачу на вiдстань 47 км (пiд час рятування броненосця "Генерал- адмiрал Апраксiн", що сiв на камiння поблизу острова Гогланд у Фiнськiй затоцi Балтийського моря).

1901 р. Iталiйський фiзик Г.Марконi встановив радiо-зв'язок мiж Європою та Америкою.

1904 р. Вiдомий росiйський математик i кораблебудiвник, академiк А.Крилов запропонував конструкцiю машини для iнтегрування звичайних диференцiальних рiвнянь. Машину було побудовано в 1912 р.

1904 р. Англiйський фiзик Д.Флемiнг одержав патент на електронний двоелектродний прилад для випрямлення коливань - дiод.

1906 р. Американськi фiзики Л. де Форест i Р.Лiбен сконструювали трьохелектродний вакуумний прилад - електронний вакуумний трiод.

1907 р. Американський iнженер Дж.Пауерс сконструював автоматичний картковий перфоратор.

1907 р. Росiйський учений Б.Розiнг оголосив про патент на використання в телебаченнi електронно-променевої трубки.

1916 р. Росiйський винахiдник Є.Горiн подав у Комiтет iз технiчних справ заявку на "електрофотографiчний апарат". Електрофотографiя тепер широко використовується в рiзних галузях iнформатики.

1918 р. Росiйський учений М.Бонч-Бруєвич винаходить ламповий тригер. У 1919 р. (незалежно вiд нього) такий самий прилад винайшли американцi У.Iклз i Ф.Джордан.
 

Iдея двiйкової системи числення. Алгоритмiзацiя.

1920 р. Американський дослiдник Ю.Лiлiєнфельд висловив iдею створення напiвпровiдникового приладу - пiдсилювача електричних сигналiв.

1928 р. Американський математик Дж.Нейман (народився в Будапештi) сформулював основи теорiї iгор, якi тепер широко застосовуються в теорiї та практицi машинного моделювання складних ситуацiй.

1929 р. А.Волков, росiйський iнженер, одержав патент на електронну систему кольорового телебачення.

1931 р. Французький iнженер Р.-Л.Валтат висунув iдею використання двiйкової системи числення пiд час створення механiчних лiчильних засобiв.

Середина 30-х рр. XX ст. У результатi розробок В.Зворикiна й Ф.Франсуорта (в США), К.Свiнтона (у Великобританiї), В.Грабовського, С.Катаєва, А.Константинова, Б.Розiнга, П.Тимофеєва, П.Шмакова (у Росiї) з'явилися першi системи електронного телебачення.

1928-1933 рр. Англiйський iнженер-математик Л.Комрi створив лiчильнi машини для табулювання функцiй, обчислив та надрукував семи- й восьми цифровi таблицi тригонометричних функцiй iз кроком у одну секунду дуги. Його перша рiзницева машина "Нейши" (1933 р.) табулювала зi швидкiстю до 13 знакiв.

1932 р. Радянський учений I.Тамм (у майбутньому лауреат Нобелiвської премiї) увiв поняття поверхневих станiв напiвпровiдникiв - "рiвнiв Тамма", що мають велике значення для роботи польових транзисторiв та iнших напiвпровiдникових пристроїв.

1936 р. Англiйський математик А.Тьюрiнг та (незалежно вiд нього) американський математик i логiк Е.Пост (народився в Польщi) висунули i розробили концепцiю абстрактної обчислювальної машини. "Машина Тьюрiнга" - гiпотетичний унiверсальний перетворювач дискретної iнформацiї, теоретична обчислювальна система. Тьюрiнг i Пост показали принципову можливiсть розв'язування автоматами будь-якої проблеми за умови можливостi її алгоритмiзацiї з урахуванням операцiй, що виконують автомати.

1936 р. Нiмецький iнженер-кiбернетик К.Зюс розпочав роботи зi створення унiверсальних автоматичних цифрових машин iз програмним керуванням на механiчних елементах.

1937 р. Американський фiзик болгарського походження Дж.Атанасов сформулював принципи автоматичної обчислювальної машини на лампових схемах для розв'язання систем лiнiйних рiвнянь.

1938 р. Американський математик та iнженер К.Шеннон (а в 1941 р. росiйський учений В.Шестаков) показав можливостi апарата математичної логiки для синтезу й аналiзу релейно-контактних перемикальних схем.
 

Синтезатор мови. Машини "Белл", "MANIAC", "ЗЮС", "ФАУ", "COLOSSUS-1", "МАРК-1", "EDVAC".

1938 р. Американець Р.Рiш демонструє механiчний пристрiй, що говорить.

1939 р. Американцi Рiш, Дадлi й Уоткiнс демонструють на виставцi в Нью-Йорку електричну машину, що говорить - синтезатор мови - Вкодер.

1939 р. У США iнженером Дж.Стiбнiцем завершено (розпочату ще в 1937 р.) роботу над релейною машиною фiрми "Белл", що виконує арифметичнi операцiї над комплексними числами у двiйково-п'ятирковiй системi їх подання. Це був релейний iнтерполятор, що приводився в дiю програмною перфострiчкою. У 1944-1946 рр. було створено унiверсальну обчислювальну машину "Модель У" на 9000 реле, яка вiдповiдала класичнiй беббiджiвськiй структурi й виконувала операцiї: додавання - за 0,3 с; множення - за 1 с; дiлення - за 2,2 с. Вона надавала змогу обчислювати деякi функцiї.

1940 р. У США проведено експеримент з керування на вiдстанi обчислювальною машиною "Белл-1", сконструйованою Дж.Стiбнiцем.

1940 р. Пiд керiвництвом Джона фон Неймана розроблено комп'ютер MANIAC (Mathematical Analyzer Numerical and Computer).

1941 р. У Германiї введено в експлуатацiю першi в свiтi унiверсальнi цифровi обчислювальнi машини на електромеханiчних елементах "Зюс-2" i "Зюс-3".

1942 р. Дж.Стiбнiц сконструював обчислювальний пристрiй з програмним керуванням "Белл-II".

1942 р. Американський iнженер-кiбернетик Д.Паркiнсон сконструював обчислювальний автомат, що (у поєднаннi з радарами та зенiтною артилерiєю) використовувався для захисту Лондона вiд нiмецьких ракет "Фау-1".

1943 р. Пiд керiвництвом Бiстчлi створено перший електронний комп'ютер "Colossus-1".

MARC-1

1944 р. Дж. Еккерт запропонував створити машинну пам'ять на ультразвукових лiнiях затримки.

40-50-тi рр. Ф.Вiльямс, Дж.Форстер, А.Хефа запропонували запам'ятовуючий пристрiй на основi електронно-променевих трубок.

1945 р. Джон фон Нейман (див. 1928 р.) розробив концепцiю елктронно-обчислювальної машини "EDVAC" ("EDVAC" - Electronic Discrete Variable Computer), у пам'ять якої вводяться програми й числа. Саму машину було завершено в 1950 р. Основними елементами концепцiї були: принцип програми, що зберiгається, та принцип паралельної органiзацiї обчислень, згiдно з яким операцiї над числом проводяться по всiх його розрядах одночасно.
 

Перша ЕОМ "ENIAC". Транзистор. Наука кiбернетика.

1946 р. Джон фон Нейман, розвиваючи теорiю iгор, висунув iдею створення математичної машини, що здатна реалiзувати деякi принципи цiєї теорiї.

1946 р. Американський iнженер-електронщик Д.Еккерт i фiзик Д.Моучлi сконструювали в Пенсильванському унiверситетi першу ЕОМ "ENIAC" (Electronic Numerical Integrator and Calculator), що призначалася для розв'язування задач балiстики. Ця перша електронно-цифрова обчислювальна машина мала майже 20 тис. електроних ламп i 1,5 тис. реле; за 1 с вона виконувала 300 операцiй множення чи 5000 додавань багатоцифрових чисел, споживаючи потужнiсть до 150 кВт.

1947 р. У Дослiдницькому математичному iнститутi Чехословацької академiї наук i мистецтв створено проект першої чехословацької ЕОМ.

1947 - 1948 рр. Академiк С.Лебедєв у Iнститутi електронiки АН УРСР розпочинає роботу зi створення МЕОМ - малої електронної обчислювальної машини.

1948 р. Американськi фiзики Браттейн, Дж.Бардiн та У.Шоклi сконструювали транзистор. У 1956 р. їм за цей винахiд i за дослiдження напiвпровiдникiв, розпочатi в 1945 р., було присуджено Нобелiвську премiю.

1948 р. Створено перший промисловий бiполярний транзистор. У 1954 р. у свiтi випускалося бiля 5 млн. транзисторiв, а в 1958 р. - 200 млн., у 1963 р. - бiля 1,5 млрд. (десь 2500 типiв дiодiв i 300 транзисторiв).

Норберт Вiнер

1948 р. Американський математик та iнженер К.Шеннон випускає книжку "Математична теорiя передачi iнформацiї", у якiй уводить поняття мiри iнформацiї.

1948 р. Математичної теорiєю передачi iнформацiї займаються росiйськi математики Г.Гiльмi, А.Хiнчин, О.Колмогоров та iн.

1949 р. В Англiї у Кембрiджському унiверситетi пiд керiвництвом професора М.Уiлкса завершено будiвництво першої у свiтi обчислювальної машини "ЕДСАК" з програмою, що зберiгається, та iз запам'ятовуючим пристроєм на 512 ртутних лiнiях затримки, в якiй час виконання додавання був рiвним 0,07 мс, множення - 8,5 мс.

1949 р. Один iз творцiв теорiї iнформацiї, математик У.Уiвер указав на те, що методи, якi застосовуються у вiйськових цiлях для розкриття шрифтiв переговорiв противника, можуть бути використанi для машинних перекладiв мов.
 

Великi iнтегральнi схеми (ВIС). МЕЛМ. Перша ЕОМ на транзисторах. Мови Фортран, Алгол.

1949 р. У США сконструйовано першi машини-перекладачi з росiйської мови на англiйську.

1950 р. Одержано першi p-n-переходи методом сплавлення.

1950 р. Американський учений К.Ларк-Горовиць звернув увагу на можливiсть радiоактивного нейтронного легiрування германiю. На початку 60-х рр. цей метод застосовувався до кремнiю, на надчистих пластинах якого методом iнтегральної технологiї виготовляються великi iнтегральнi схеми (ВIС).

1950 р. У Росiї створено першу обчислювальну електронну цифрову машину МЕЛМ (мала електронна лiчiльна машина), тодi найшвидша в Європi.

С. Лебедєв

1951 р. В Англiї створено перший промисловий комп'ютер (UNIVAC-1).

1951 р. Г.Хоппер iз американської компанiї Ремiнгтон уводить термiн компiляцiя.

ВЕЛМ-2

1952 р. Клод Шеннон сконструював кiбернетичну модель, якiй дав iм'я давньогрецького героя Тезея. "Тезей" Шеннона являв собою намагнiчену сталеву iграшку - мишу, що рухалася по квадратнiй дошцi, роздiлений на 25 квадратикiв довiльними перегородками. Керована телефонним реле й магнiтом, що мiститься пiд дошкою, миша вiдшукувала вихiд з лабiрiнту.

1952 р. Американський вчений В.Пфан уперше застосував безтигельне зонне плавлiння германiю - метод одержання чистих напiвпровiдникiв.

1952 р. Iнженер iз Великобританiї Дж.Даммер у Вашингтонi на конференцiї з елементiв електронних схем висунув iдею можливостi створення iнтегральних схем.

1952 р. Американський учений У.Шоклi висловив iдею використання поверхневих станiв напiвпровiд никiв для реалiзацiї транзистора.

1952-1953 рр. А.Ляпунов i М.Шура-Бура (росiйськi вченi) запропонували операторний метод програмування.

1953 р. Американцi Дж.Форстер i У.Панян запропонували матричну схему органiзацiї пам'ятi на магнитних сердечниках.

1953 р. В обчислювальних машинах Масачусетського технологiчного iнституту (США) вперше застосовано "феритову пам'ять".

1953 р. У Москвi пiд керiвництвом Ю.Базилевського закiнчено розробку серiйної ЕОМ "Стрела" i ВЕЛМ - пiд керiвництвом С.Лебедєва.

50-тi рр. У Пензi пiд керiвництвом В.Рамеєва розроблено серiйнi ЕОМ серiї "Урал", у Єреванi пiд керiвництвом Ф.Саркiсяна - "Раздан", у Мiнську (В.Прижиалковський та iн.) - ЕОМ "Мiнськ", а в Києвi - "Київ".

1953-1957 рр. Групою пiд керiвництвом Дж.Бейкуса (США) розроблено алгоритмiчну мову Фортран - "перекладач формул на машинну мову".

1954 р. Виходить у свiт книжка Н.Вiннера "Кiбернетика й суспiльство", в якiй видiляється своєрiдне авторське бачення фiлософських i соцiальних аспектiв нової науки, яку вiн назвав (як Платон i Ампер) "кiбернетика".

1954-1957 рр. Фiрмою NCR (США) створено перший комп'ютер на транзисторах NCR-304.

1957 р. Розроблено перший варiант процедурно-орiєнтованої алгоритмiчної мови Алгол.
 

Iнтерфейс. Мови Лiсп, Кобол. ЕОМ "Днiпро", "Урал", "Мiнськ". Проект обчислювальної мережi Радянського союзу Глушкова.

1957-1958 рр. У Києвi (В.Королюк, Е.Ющенко) розроблено унiверсальну процедурно-орiєнтовану (адресну) мову програмування; в Москвi А.Ляпунов зi спiвробiтниками й учнями розробив мову опису операторних схем, створено першi системи автоматизованого програмування. Розпочато роботу з теорiї автоматiв, штучного iнтелекту й дискретного аналiзу. Працями академiкiв I.Гельфанда, А.Дороднiцина, М.Келдиша, М.Лаврентєва, А.Тихонова та iнших розвивається числовий аналiз.

1958 р. Академiк В.Глушков висунув iдею створення унiверсальної керуючої ЕОМ, що має стандартизований iнтерфейс з аналоговими пристроями, а також операцiйну систему реального часу.

ЕОМ М-20

1958 р. Використовуючи ЕОМ у рентгеноструктурному аналiзi, англiйський бiохiмiк Дж.Кендрю встановив з колегами просторову структуру мiоглобiну.

1959 р. Створено першi iнтегрованi схеми (США).

Кiнець 50-х рр. Дж.Маккартi в Масачусетському технологiчному iнститутi розробляє мову ЛIСП для робiт iз проблем штучного iнтелекту.

1960-1961 рр. Одночасно в рiзних країнах розроблено обчислювальнi системи з розвиненою мультипрограмною органiзацiєю.

1960 р. У США створено мову Кобол - мову, орiєнтовану на обробку комерцiйної iнформацiї.

1960 р. С.Пейперт iз колегами з Масачусетського технологiчного iнституту пропонує мову програмування Лого, за допомогою якої можна керувати "черепахою" - програмною моделлю малого робота.

1960 р. Розпочато роботи зi створення в рiзних країнах обчислювальних мереж на основi телефонного зв'язку мiж ЕОМ.

Початок 60-х рр. Академiк В.Глушков сформулював iдею об'єднання автоматизованих систем керування (АСК) рiзних ланок i рiвнiв у загальнодержавну автоматизовану систему (ЗДАС). У 1963 р. розроблено ескiзний проект ЄДМОЦ - єдиної державної мережi обчислювальних центрiв СРСР.

60-тi рр. Розпочалося виробництво ЕОМ другого поколiння на транзисторнiй елементнiй базi. Для наукових розрахункiв створюються ЕОМ середньої потужностi: в Москвi - М-220, ВЕЛМ-3, ВЕЛМ-4, у Пензi - "Урал-11", "Урал-14", "Урал-16", у Мiнську - "Мiнськ-22", "Мiнськ-23", "Мiнськ-32", у Єреванi - "Раздан-2", "Раздан-3".

ЕОМ "Днiпро-1"

1961 р. Запропоновано систему автоматичного розподiлу машинного часу ЕОМ мiж користувачами за допомогою розгалуженої системи ЕОМ. (Практично реалiзована в 1963 р.)

1961 р. У продаж надiйшла перша, виконана на пластинi кремнiю, iнтегральна схема (IС), що мiстить тригер на 6 елементах: 4 бiполярних транзистора i 2 резистора. У 1963 р. IС мала 10-20 елементiв, а в 1967 р. - майже 100, до 1970 р. - 1000, до 1975 р. - 30 000, до 1982 р. - 300 000 елементiв на кристалi в кiлька квадратних мiлiметрiв.
 

ЕОМ "ВЕЛМ-4", "ВЕЛМ-6". Перший мiкропроцесор. ARPANET. ОС UNIX.

1962 р. Випуск ЕОМ ВЕЛМ-4. Швидкiсь обчислень - 20 тис. операцiй в секунду. Оперативна пам'ять - 16384 слiв. Зовнiшня пам'ять була органiзована на магнiтних барабанах.

ВЕЛМ-6

1963 р. Розпочато серiйне виробництво ЕОМ для iнженерних розрахункiв "Промiнь" на Северодонецькому заводi обчислювальних машин.

1964 р. Джон Кеменi i Томас Курц з Дармутського коледжа розробили мову програмування - BASIC (Beginner's All-purpose Symbolic Instruction Code).

1965 р. Пiд керiвництвом С.Лебедєва створено ЕОМ ВЕЛМ-6.

1967 р. Розпочато виробництво ЕОМ "Днiпро-2", розробленої в Iнститутi кiбернетики АН України.

1968 р. Д. Енгельбарт запропонував систему NLS та першу у свiтi "мишу".

Документальний ескiз ARPANet

29 жовтня 1969 р. Випробування першої глобальної мережi ARPANet, яка об'єднувала 4 унiверситети.

1970 р. Чарльз Мур з Нацiональної радiоастрономiчної обсерваторiї в Арiзонi (США) розробляє нову мову програмування - Форт (Forth). Також вiн створює процесор NOVIC RISC.

Фрагмент робочого журналу 29 жовтня 1969 p.

1974 р. З'являється перший 8-розрядний процессор Intel 8080. Процесор мав 16-розрядну адресну шину та 8-розрядну шину даних. Тактова частота - 2 МГц.

Перша "миша"

1975 р. Motorola випускає 8-розрядний процесор 6800.

1975 р. Спiвробiтниками факультету обчислювальної технiки Калiфорнiйського унiверситету в Берклi була розроблена власна версiя UNIX, вiдома як Berkeley Software Distribution (BSD UNIX).
 

Початок ери Microsoft. ЕОМ Apple, IBM. ОС UNIX, MS-DOS, QNX.

1975 р. Студенти Бiлл Гейтс i Полл Ален створюють компанiю Microsoft.

Apple ][

1978 р. Intel випускає процесор 8086, який поклав початок сiмейству процесорiв x86. 8086 мав тактову частоту вiд 4 до 10 МГц.

1979 р. З'являється i поширюється модель Apple ][+ вiд Apple, яка має 48 Кбайт ОЗП.

1980 р. Розробка компанiями Digital Equipment, Xerox, Intel мережевого iнтерфейсу Ethernet.

1980 р. Розроблено нову мову програмування ADA (в пам'ять про Аду Августу Лавлейс). Мову створено у Францiї по замовленню американського мiнiстерства оборони, як унiверсальну мову програмування. Мова включає у себе такi можливостi, як системне програмування, паралельнiсть.

IBM Personal Computer

1981 р. Компанiя Microsoft випускає першу версiю MS-DOS.

1981 р. Фiрма Compaq випускає перший laptop (портативний комп'ютер).

1981 р. Н.Вiрт створює мову Модула-2.

1982 р. З'являється 16-розрядний процесор 80286 вiд Intel. Новий процесор мав 24-розрядну шину даних, з'явився захищений режим роботи. Математичний сопроцессор був зовнiшнiм.

1982 р. Компанiя AT&T випускає першу комерцiйну версiю UNIX System 3.

1982 р. З'являється ОС QNX вiд Quantum Software Systems - операцiйна система, що працює у дiйсному часi.

1982 р. Початок випуску робочих станцiй фiрмою Sun.

1983 р. Розроблено перший стандарт для протоколiв TCP/IP.

1984 р. Apple випускає серiю комп'ютерiв Macintosh на 32-розрядному процесорi Motorola 68000. Це був перший комп'ютер з графiчним iнтерфейсом.
 

ЕОМ IBM AT. Процесори 80286, 80386, Pentium. WWW. Розвиток Internet.

IBM PC AT

1984 р. З'явилась некомерцiйна комп'ютерна мережа FIDONet. Її створили Т.Дженнiнгс та Дж.Медiл.

1984 р. Motorola випускає процесор 68020, який мав 32-розрядну шину даних, тактову частоту вiд 16 до 33 МГц.

1984 р. Французький математик Ф.Кан заснував компанiю Borland Int. i почав продавати компiлятор Turbo Pascal.

1984 р. Фiрма Microsoft представляє першi версiї операцiйної оболонки Windows.

1985 р. С.Джобс органiзовує фiрму NeXT Computer, яка випускала комп'ютери NeXT. У 1997 р. фiрма була куплена Apple Computer.

1985 р. З'явився 32-розрядний процесор 80386DX вiд Intel, 32-розрядна адресна шина якого дозволяла адресувати до 4 Гбайт оперативної пам'ятi.

1985 р. Розробка суперкомп'ютера Cray-2.

1987 р. Початок виробництва ЕОМ ЕС 1766.

1987 р. Випуск IBM PS/2 з операцiйною системою OS/2.

1988 р. Intel випускає процесор 80386SX з 16-розрядною шиною даних.

1988 р. Motorola випускає 20 МГц RISC-процесор 88000.

1988 р. Фiрма Philips розробляє формат iнтерактивного компакт-диску (CD-I), призначений для зберiгання на одному лазерному диску iнтегрованих даних.

1989 р. Тiм Бернерс-Лi з CERN запропонував керiвництву цього мiжнародного європейського наукового центру концепцiю нової iнформацiйної системи, яку назвав World Wide Web (WWW). Свої мiркування вiн переказав у проектi "Гiпертекст", який було направлено до CERN. Вiн вважав, що iнформацiйна система, побудована на принципах гiпертексту, повинна об'єднати усю множину iнформацiйних ресурсiв CERN, котра складалась з бази даних звiтiв, комп'ютерної документацiї, спискiв поштових адресiв, iнформацiйної реферативної системи, наборiв даних результатiв експериментiв i т.д. Гiпертекстова технологiя поивнна була дозволити легко "перестрибувати": з одного документа в iнший. У 1990 роцi цi пропозицiї були прийнятi i проект стартував.

1992 р. Intel повiдомляє про вихiд процесорiв OverDrive на основi технологiї подвоєння частоти.

1993 р. Вихiд процесора Intel Pentium.

1994 р. Кiлькiсть вузлiв у Internet дорiвнює 3,2 млн.

1995 р. Intel повiдомляє про вихiд нового процесора Pentium Pro, котрий налiчує 5,5 млн. транзисторiв i призначений для серверiв та робочих станцiй.

1995 р. Вихiд нової операцiйної системи Microsoft Windows 95.

1997 р. Вихiд процесора Pentium з набором команд MMX.